Стаття, яку я сьогодні пропоную Вашій увазі, не публіцистична, а наукова. В ній розглянуто історію ойконимів (назв селищ) Байдарської долини, що зараз входить до складу Севастопольського регіону, та виявлено, що декілька з них мають зовсім не тюркське, а цілком арійське, слов’янське і навіть українське походження.
На жаль, зараз (тобто як в радянські часи, так і в незалежній Україні) жоден екскурсовод навіть не згадує про очевидне українське походження топонімів „тому що в час заснування селища не існувало літературної української мови”. Натомість, протягом двох століть дослідники-краєзнавці (за винятком О. Н. Трубачова) шукають лише тюркські та грецькі джерела.
Під час власного дослідження автор знайшов досить багато помилок та суперечностей у роботах таких дослідників, як В. Х. Кондараки, І. Л. Белянський, А. В. Суперанська та ін. Наведені та надані в цій статті слов’янські та взагалі арійські тлумачення географічних назв підтверджують свідоцтва про наявність руського (тобто українського) населення в Криму як в часи Кримського Ханства, так і в давніші століття.

В статье рассмотрен ряд исторических топонимов Севастопольского региона Украины. Предложено толкование ряда топонимов, исходящее из славянской и арийской лексики. Разрешено “славяно-греческое противоречие” для топонимов Байдарской долины. Развита идея о “судостроительных” ойконимах Севастопольского региона. Высказаны предположения о природе, об этническом составе, языке и некоторых особенностях хозяйственного уклада населения Байдарской долины в эпоху формирования рассматриваемых топонимов.